Зворотній дзвінок

ISO/IEC 17025: вимоги до випробувальних та калібрувальних лабораторій

ISO/IEC 17025: вимоги до випробувальних та калібрувальних лабораторій

ISO/IEC 17025 — міжнародний стандарт, який встановлює вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій. Його основна мета — забезпечити умови, за яких результати випробувань, калібрувань та вимірювань є достовірними, відтворюваними та метрологічно простежуваними.

На відміну від загальних стандартів управління якістю, ISO/IEC 17025 зосереджується саме на технічній компетентності лабораторії. Стандарт охоплює персонал, обладнання, методи випробувань, відбір зразків, умови проведення робіт, оцінювання невизначеності вимірювань, контроль якості, управління даними, звітність та систему управління.

Відповідність вимогам ISO 17025 особливо важлива для лабораторій, результати яких використовуються під час контролю продукції, досліджень, виробничих процесів, калібрування засобів вимірювальної техніки, підтвердження відповідності та прийняття регуляторних або комерційних рішень.

Що таке ISO/IEC 17025

ISO/IEC 17025 — це стандарт компетентності лабораторій, який визначає вимоги до організації та виконання випробувань і калібрувань.

Поняття компетентності в цьому випадку означає не просто наявність кваліфікованих працівників або сучасного обладнання. Лабораторія повинна мати документовані докази того, що вона здатна стабільно отримувати достовірні результати за конкретними методами та в межах визначеної сфери діяльності.

Тому система ISO 17025 поєднує два взаємопов’язані напрями:

  • технічні вимоги до виконання лабораторних робіт;
  • вимоги до системи управління лабораторією.

У практичному розумінні стандарт відповідає на головне питання: чи можна обґрунтовано довіряти результату, отриманому цією лабораторією?

Щоб відповісти на нього, необхідно оцінити весь ланцюг отримання результату — від замовлення та відбору зразка до проведення випробування, обробки даних і видачі звіту.

Для чого потрібен ISO 17025

Основне призначення стандарту — забезпечити достовірність лабораторних результатів та підтвердити технічну компетентність організації.

ISO/IEC 17025 потрібен лабораторіям, які хочуть:

  • системно контролювати якість випробувань і калібрувань;
  • підтвердити свою технічну компетентність;
  • забезпечити простежуваність вимірювань;
  • підвищити довіру до результатів;
  • підготуватися до акредитації;
  • брати участь у міжлабораторних порівняннях;
  • працювати із замовниками, для яких важливе офіційне підтвердження компетентності;
  • виконувати роботи у регульованих галузях;
  • зменшувати ризик помилкових результатів;
  • забезпечувати стабільність лабораторних процесів.

Для виробника лабораторні результати можуть впливати на рішення про приймання сировини, випуск продукції, відповідність встановленим характеристикам або безпеку виробу. Тому помилка на етапі випробування може мати наслідки далеко за межами самої лабораторії.

Основні принципи ISO/IEC 17025

У центрі стандарту перебувають кілька взаємопов’язаних принципів: компетентність, неупередженість, конфіденційність, достовірність результатів, метрологічна простежуваність та контроль лабораторних процесів.

Компетентність персоналу

Результат випробування залежить не тільки від методики та обладнання, а й від людини, яка виконує роботу.

Лабораторія повинна визначати необхідні компетенції для конкретних посад і видів діяльності. Для цього використовують посадові вимоги, матриці компетенцій, програми навчання, оцінювання навичок та записи про підготовку персоналу.

Важливо не просто провести навчання, а підтвердити, що працівник дійсно здатний правильно виконувати відповідні операції.

Компетентність може стосуватися:

  • відбору та підготовки зразків;
  • роботи з лабораторним обладнанням;
  • виконання випробувань;
  • проведення калібрувань;
  • обробки результатів;
  • оцінювання невизначеності;
  • аналізу даних;
  • підготовки звітів;
  • роботи з інформаційними системами.

Неупередженість

Лабораторна діяльність повинна виконуватися без впливу комерційних, фінансових або інших факторів, які можуть поставити під сумнів об’єктивність результату.

Організація повинна виявляти потенційні конфлікти інтересів і управляти ризиками для неупередженості.

Наприклад, вимога замовника отримати певний результат не може бути підставою для зміни методики, маніпуляції даними або приховування невідповідного результату.

Конфіденційність

Лабораторія працює з інформацією про замовників, зразки, продукцію, технології та результати випробувань. Тому доступ до таких даних повинен контролюватися.

Необхідно визначати, хто має право отримувати, змінювати, передавати та зберігати інформацію.

Достовірність результатів

Результат повинен бути отриманий за контрольованих умов із використанням придатного обладнання та відповідного методу.

Саме тому ISO 17025 охоплює не окремий етап випробування, а весь процес отримання результату.

Основні вимоги ISO 17025 до лабораторії

Вимоги стандарту можна умовно розділити на кілька великих груп.

НапрямЩо контролює лабораторія
Персоналкомпетентність, навчання, повноваження
Приміщенняумови навколишнього середовища та їх моніторинг
Обладнанняпридатність, калібрування, технічне обслуговування
Методивибір, верифікація, валідація
Зразкиідентифікація, відбір, транспортування, зберігання
Вимірюванняточність, прецизійність, невизначеність
Контроль якостіконтрольні вимірювання, SPC, PT/ILC
Даніцілісність, доступ, зберігання, резервування
Документаціяпроцедури, записи, звіти
Невідповідностіаналіз причин, CAPA, перевірка ефективності
Аудитвнутрішні аудити та управлінський аналіз

Такий підхід дозволяє розглядати лабораторію як єдину систему, у якій кожен елемент впливає на кінцевий результат.

Вимоги до персоналу лабораторії

Лабораторія повинна визначати, які знання, навички та досвід необхідні для виконання конкретних робіт.

Для критичних операцій можуть встановлюватися критерії допуску працівника до самостійної роботи. Компетентність підтверджують через спостереження за виконанням процедур, аналіз результатів, практичні завдання, внутрішню оцінку або інші відповідні методи.

Особливе значення має постійне навчання. Зміна методики, обладнання, програмного забезпечення або нормативних вимог може вимагати додаткової підготовки.

Вимоги до лабораторного обладнання

Обладнання повинно бути придатним для конкретного виду випробувань або калібрування.

Лабораторія контролює:

  • ідентифікацію обладнання;
  • технічний стан;
  • калібрування;
  • технічне обслуговування;
  • проміжні перевірки;
  • умови експлуатації;
  • статус придатності;
  • записи про використання та обслуговування.

Для критично важливого обладнання може застосовуватися кваліфікація IQ/OQ/PQ, якщо це відповідає характеру обладнання та діяльності.

Важливо, щоб працівник міг однозначно визначити статус приладу перед використанням. Обладнання з простроченим калібруванням, несправністю або невизначеним статусом не повинно використовуватися для робіт, де його стан може вплинути на достовірність результату.

Калібрування та метрологічна простежуваність

Метрологічна простежуваність є одним із ключових понять ISO/IEC 17025.

Вона означає можливість пов’язати результат вимірювання з відповідним еталоном через документований і безперервний ланцюг калібрувань.

У практичному сенсі ланцюг може виглядати так:

результат вимірювання → лабораторний прилад → калібрування → еталон → національний або міжнародний стандарт.

Простежуваність необхідна для того, щоб результат мав зрозумілу метрологічну основу.

Важливо також розрізняти калібрування та перевірку придатності. Сам факт наявності калібрувального сертифіката ще не означає автоматично, що обладнання придатне для конкретного випробування. Лабораторія повинна оцінювати, чи відповідають характеристики обладнання поставленому завданню.

Невизначеність вимірювання

Жодне реальне вимірювання не є абсолютно точним. На результат можуть впливати обладнання, методика, навколишнє середовище, оператор, еталони, підготовка зразка та інші фактори.

Тому лабораторія повинна оцінювати невизначеність вимірювання там, де це потрібно відповідно до характеру роботи.

Для цього формується бюджет невизначеності, до якого можуть входити:

  • результати повторюваних вимірювань;
  • характеристики обладнання;
  • сертифікати калібрування;
  • роздільна здатність приладів;
  • вплив навколишнього середовища;
  • властивості еталонних матеріалів;
  • методичні фактори;
  • повторюваність та відтворюваність.

Оцінювання невизначеності дозволяє не просто отримати числовий результат, а зрозуміти межі його достовірності.

Методи випробувань: вибір, верифікація та валідація

Правильний метод є однією з основ компетентності лабораторії.

Лабораторія може використовувати стандартизовані, фармакопейні, нормативні або інші визнані методи. Також можуть застосовуватися лабораторно розроблені чи модифіковані методи.

Залежно від ситуації необхідно виконати:

  • вибір відповідного методу;
  • верифікацію стандартного методу;
  • валідацію розробленого або модифікованого методу;
  • документування отриманих доказів;
  • контроль актуальності методики.

Під час оцінювання методу можуть розглядатися такі характеристики:

  • точність;
  • прецизійність;
  • специфічність;
  • діапазон;
  • межа виявлення;
  • межа кількісного визначення;
  • повторюваність;
  • відтворюваність;
  • робастність.

Методи також повинні перебувати під контролем документів. Зміни методики мають проходити встановлену процедуру оцінювання та затвердження.

Відбір, ідентифікація та зберігання зразків

Достовірність результату може бути поставлена під сумнів ще до початку випробування, якщо зразок неправильно відібраний, ідентифікований або збережений.

Тому лабораторія повинна контролювати:

  • план відбору проб;
  • ідентифікацію зразка;
  • умови транспортування;
  • умови зберігання;
  • термін придатності для випробування;
  • захист від пошкодження або забруднення;
  • ланцюг поводження зі зразком.

Для окремих видів робіт плани вибірки повинні мати статистичне або інше обґрунтування.

Контроль якості результатів

Однією з ключових вимог ISO 17025 є постійний контроль достовірності отриманих результатів.

Для цього можуть застосовуватися:

  • контрольні зразки;
  • холості проби;
  • дублікати;
  • CRM;
  • контрольні карти;
  • статистичний контроль процесів;
  • повторні вимірювання;
  • міжлабораторні порівняння;
  • програми перевірки кваліфікації.

Статистичний контроль дозволяє виявляти дрейф методу, систематичне зміщення або поступове погіршення роботи процесу ще до того, як проблема призведе до значної кількості недостовірних результатів.

Професійне тестування та міжлабораторні порівняння

Участь у PT та ILC може бути важливим способом зовнішньої перевірки компетентності.

У межах таких програм результати лабораторії порівнюються з установленими значеннями або результатами інших компетентних учасників.

Важливий не сам факт участі, а аналіз отриманих результатів. Якщо виявлено несприятливу тенденцію або відхилення, лабораторія повинна встановити причину та визначити необхідні коригувальні дії.

Управління даними та цілісність інформації

Сучасна лабораторія працює не тільки з паперовими документами. Значна частина інформації створюється та зберігається в електронних системах.

Для цього можуть використовуватися:

  • LIMS;
  • ELN;
  • програмне забезпечення лабораторних приладів;
  • електронні журнали;
  • системи управління документами.

Електронні дані повинні бути захищені від несанкціонованого редагування або видалення.

Важливими елементами є:

  • індивідуальні облікові записи;
  • контроль доступу;
  • розподіл ролей;
  • audit trail;
  • резервне копіювання;
  • відновлення даних;
  • архівування;
  • контроль електронних підписів;
  • валідація програмного забезпечення.

Для регульованих середовищ також можуть застосовуватися відповідні вимоги 21 CFR Part 11, Annex 11 та принципи GAMP 5.

Цілісність даних часто пов’язують із принципами ALCOA+, відповідно до яких записи повинні бути атрибутивними, розбірливими, своєчасними, оригінальними та точними, а також відповідати додатковим вимогам до повноти, послідовності, збереження та доступності.

Звітність лабораторії

Звіт повинен дозволяти зрозуміти, що саме було досліджено, яким методом і який результат отримано.

Залежно від характеру роботи у звіті можуть зазначатися:

  • ідентифікація зразка;
  • метод випробування;
  • отримані результати;
  • одиниці вимірювання;
  • інформація про невизначеність;
  • умови проведення;
  • правила прийняття рішень;
  • заява про відповідність;
  • інформація про метрологічну простежуваність;
  • інші необхідні відомості.

Звіт є контрольованим записом, тому його зміст та порядок випуску повинні перебувати під управлінням системи лабораторії.

Правила прийняття рішень та заява про відповідність

У деяких випадках замовнику потрібно не просто отримати виміряне значення, а визначити, чи відповідає об’єкт установленій специфікації.

Тоді необхідно визначити правило прийняття рішення.

Наприклад, коли результат знаходиться поблизу межі допустимого діапазону, значення невизначеності може впливати на висновок про відповідність.

Тому правило прийняття рішення має бути визначене заздалегідь або погоджене із замовником відповідно до встановлених вимог.

Це особливо важливо для випробувань, де результат використовується для приймання або відхилення продукції.

Невідповідна робота та CAPA

Лабораторія повинна мати порядок дій у ситуації, коли робота або результат не відповідають встановленим вимогам.

Невідповідна робота може бути пов’язана з:

  • несправністю обладнання;
  • помилкою оператора;
  • порушенням методики;
  • простроченим калібруванням;
  • невідповідними умовами середовища;
  • помилкою у відборі зразка;
  • проблемами з даними;
  • неправильним оформленням результату.

У таких випадках необхідно:

  1. виявити та зафіксувати проблему;
  2. оцінити її вплив;
  3. за потреби зупинити відповідні роботи;
  4. визначити, які результати могли бути зачеплені;
  5. повідомити зацікавлені сторони;
  6. встановити першопричину;
  7. розробити коригувальні та запобіжні дії;
  8. перевірити ефективність виконаних заходів.

CAPA повинна усувати не лише наслідок, а й причину повторного виникнення проблеми.

Внутрішній аудит та управлінський аналіз

Внутрішній аудит дозволяє лабораторії перевірити, чи відповідають її процеси встановленим вимогам і власним процедурам.

Під час аудиту можуть перевірятися:

  • документи;
  • записи;
  • компетентність персоналу;
  • обладнання;
  • методи;
  • результати контролю якості;
  • невідповідності;
  • робота з даними;
  • попередні коригувальні дії.

Результати аудитів використовуються для подальшого управління системою.

Управлінський аналіз, своєю чергою, дозволяє керівництву оцінити ефективність системи, ресурси, ризики, результати аудитів, скарги, невідповідності, зміни та можливості для покращення.

Документація ISO 17025

Документована інформація є доказом того, що лабораторія виконує встановлені процедури та контролює свої процеси.

До документації можуть належати:

  • сфера акредитації;
  • політики та процедури;
  • організаційна структура;
  • матриці компетенцій;
  • записи про навчання;
  • методики випробувань;
  • звіти про верифікацію та валідацію;
  • бюджети невизначеності;
  • документи на обладнання;
  • калібрувальні сертифікати;
  • записи технічного обслуговування;
  • плани контролю якості;
  • результати SPC;
  • документи PT/ILC;
  • записи про відбір зразків;
  • журнали скарг;
  • записи про невідповідну роботу;
  • CAPA;
  • внутрішні аудити;
  • управлінські аналізи;
  • контрольовані лабораторні звіти;
  • записи про зберігання та архівування.

Важливо, щоб документація була актуальною, доступною для уповноважених працівників та захищеною від неконтрольованих змін.

Що таке сфера акредитації

Сфера акредитації визначає, які саме види випробувань або калібрувань лабораторія може виконувати в межах підтвердженої компетентності.

Це принциповий момент.

ISO/IEC 17025 не означає, що лабораторія автоматично компетентна виконувати будь-які можливі випробування. Компетентність оцінюється щодо конкретної діяльності.

Тому сфера повинна бути чітко визначена з урахуванням:

  • об’єктів випробування;
  • характеристик, які визначаються;
  • методів;
  • діапазонів;
  • обладнання;
  • відповідних умов;
  • метрологічних характеристик.

Акредитація лабораторії за ISO/IEC 17025

Акредитація — це офіційне підтвердження компетентності лабораторії щодо визначеної сфери діяльності уповноваженим органом акредитації.

Підготовка до акредитації передбачає не тільки написання документів.

Лабораторія повинна продемонструвати, що система реально працює.

Під час оцінювання можуть аналізуватися:

  • персонал;
  • приміщення;
  • обладнання;
  • методи;
  • калібрування;
  • метрологічна простежуваність;
  • невизначеність;
  • записи;
  • контроль якості;
  • результати випробувань;
  • робота з невідповідностями;
  • система управління.

Тому формальне створення документації без фактичного виконання процедур не забезпечує реальної компетентності лабораторії.

ISO 17025 та ISO 9001: у чому різниця

ISO 9001 є загальним стандартом системи управління якістю і може застосовуватися в різних організаціях.

ISO/IEC 17025 спеціально орієнтований на випробувальні та калібрувальні лабораторії та приділяє значну увагу технічній компетентності й достовірності вимірювань.

ISO/IEC 17025ISO 9001
Фокус на компетентності лабораторіїЗагальна система управління якістю
Випробування та калібруванняПроцеси організації загалом
Методи вимірюванняУправління процесами
НевизначеністьЯкість процесів і результатів
Метрологічна простежуваністьЗагальні вимоги до управління
Компетентність лабораторного персоналуКомпетентність персоналу організації

Ці стандарти можуть використовуватися разом. ISO 9001 не замінює технічні вимоги ISO/IEC 17025, якщо організація здійснює випробування або калібрування.

ISO 17025 та ISO 13485

ISO 13485 призначений для систем управління якістю організацій, пов’язаних із медичними виробами.

ISO/IEC 17025, своєю чергою, стосується компетентності лабораторій.

Якщо лабораторія працює у сфері медичних виробів, вимоги двох стандартів можуть перетинатися на рівні контролю та забезпечення якості, але вони виконують різні функції.

ISO 17025 та GLP

GLP, або належна лабораторна практика, стосується організації та проведення певних неклінічних досліджень.

ISO/IEC 17025 і GLP не є тотожними системами. Їх застосування залежить від характеру діяльності лабораторії, типу досліджень та регуляторних вимог.

Тому перед вибором стандарту необхідно визначити, яку саме діяльність виконує лабораторія та які нормативні вимоги до неї застосовуються.

Типові помилки під час впровадження ISO 17025

Однією з поширених помилок є сприйняття стандарту як набору документів.

Наявність процедури сама по собі не доводить, що процес працює.

Серед інших проблем:

  • формальне навчання без оцінювання компетентності;
  • використання невідповідного обладнання;
  • відсутність контролю статусу калібрування;
  • недостатньо обґрунтована невизначеність;
  • використання неперевірених методів;
  • відсутність контролю змін;
  • недостатній контроль електронних даних;
  • неконтрольовані електронні таблиці;
  • спільні облікові записи користувачів;
  • відсутність audit trail;
  • слабкий аналіз першопричин;
  • формальне проведення внутрішніх аудитів;
  • робота за межами визначеної сфери компетентності;
  • відсутність аналізу результатів PT/ILC.

Ще одна важлива помилка — припущення, що каліброване обладнання автоматично гарантує достовірний результат. Насправді результат залежить від усього вимірювального процесу: методу, обладнання, персоналу, умов, зразка та контролю якості.

Які показники можуть підтверджувати ефективність лабораторії

Для внутрішнього управління лабораторія може використовувати різні показники.

Наприклад:

  • кількість невідповідностей;
  • повторюваність результатів;
  • результати PT/ILC;
  • кількість сигналів SPC;
  • частка обладнання з актуальним калібруванням;
  • своєчасність технічного обслуговування;
  • кількість повторних випробувань;
  • термін закриття CAPA;
  • кількість повторних невідповідностей;
  • результати внутрішніх аудитів;
  • актуальність методик;
  • частка персоналу з підтвердженою компетентністю.

Такі показники дозволяють перейти від формального виконання процедур до реального управління ефективністю лабораторії.

Що дає лабораторії ISO/IEC 17025

Правильно побудована система допомагає лабораторії:

  • підтверджувати компетентність;
  • отримувати більш контрольовані результати;
  • виявляти помилки та дрейф процесів;
  • забезпечувати метрологічну простежуваність;
  • системно контролювати обладнання;
  • керувати методами;
  • захищати лабораторні дані;
  • підвищувати довіру замовників;
  • готуватися до акредитації;
  • підтримувати стабільність випробувальних та калібрувальних процесів.

Для замовника важливим результатом є можливість отримувати лабораторні дані, які мають зрозуміле походження, контрольований метод отримання та документоване обґрунтування.

Висновок

ISO/IEC 17025 — це комплексний стандарт компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій. Його вимоги стосуються не лише документів або окремого обладнання, а всього процесу отримання лабораторного результату.

Компетентність лабораторії формується з багатьох елементів: кваліфікованого персоналу, придатного обладнання, перевірених методів, метрологічної простежуваності, оцінювання невизначеності, контролю якості, правильного поводження зі зразками, цілісності даних, контрольованої звітності та ефективного управління невідповідностями.

Кінцева мета ISO/IEC 17025 — не просто відповідність формальним вимогам. Йдеться про створення системи, у якій лабораторія може документально та технічно обґрунтувати достовірність результатів своїх випробувань і калібрувань.

Саме тому підготовка до акредитації за ISO 17025 повинна охоплювати одночасно систему управління, технічні процеси, персонал, обладнання, методи, вимірювання, документацію та контроль якості.